← попередній урок
Зміст
наступний урок →
У літературній мові, а також у більшості діалектів звуки о і а вимовляються однаково чітко як під наголосом, так і без нього. І все-таки в окремих словах можливе сплутування їх. У таких випадках слід керуватися відповідними правилами
Правопис о та а | |
---|---|
Правило | Правило |
У кількох дієслівних коренях голосний о перед наступним складом із суфіксом -а- або -yвa- чергується з а (наголос при цьому не відіграє жодної ролі): | гонити — ганяти, клонитися — кла́нятися, котити — обка́чувати, кроїти — краяти, ломити — ламати, могти — допомагати, скочити — скакати, схопити — хапати. |
Чергується о з а також у деяких словах: | проводити — провадити, проводжати — випроваджувати. |
Пишемо (й вимовляємо) а після г, к, х перед складом з а: | гаразд, гарячий, гарячка, кажан, калач, качан, хазяїн, халява. |
Пишемо (й вимовляємо) а перед г у слові багато й похідних: | багато, багач, багатир. |
Пишеться (й вимовляється) о в словах богатир (силач, велетень), борсук, комин, комірка, коровай, кропива, крохмаль, монастир, отаман, поганий, погон, пором, слов’яни, солдат, козак, копиця, козуля. |
В літературній мові звуки о та у вимовляються чітко. Тільки перед складом з наголошеним у або і звук о наближається до у: зозу́ля [зоузулˊа], кожу́х [коужух], тобі́, порі́г.
Правопис о та у | |
---|---|
Правило | Приклади |
Сумнівний звук перевіряємо наголосом: | голубка, бо го́луб; розумний, бо ро́зум; ходімо, бо хо́дить. |
Якщо написання о не можна перевірити наголосом, тоді для перевірки добираємо таку форму слова або споріднене слово, щоб у наступному складі не було наголошеного у чи і: | лопух, бо лопухи́, кожух, бо кожуши́на; зозуля, бо зозуля́стий; поріг, бо поро́ги; собі, бо собо́ю. |
Завжди в дієслівному суфіксі -увати і прикметниковому суфіксі -уват(ий) в ненаголошеній позиції вимовляємо й пишемо у, під наголосом у цих суфіксах з’являється о: | купувати, змайструвати, білуватий, червонуватий, теплуватий, піскуватий; купо́ваний, змайстро́ваний. |
Слід пам’ятати, що в словах яблуня, яблуко, парубок, будяк, мармур, ворушити, пурхати вимовляємо й пишемо у. |
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
У кількох дієслівних коренях голосний о перед наступним складом із суфіксом -а- або -yвa- чергується з а (наголос при цьому не відіграє жодної ролі): гонити — ганяти, клонитися — кланятися, котити — обка́чувати, могти — допомагати.
Сумнівний звук перевіряємо наголосом. Для перевірки добираємо таку форму слова або споріднене слово, щоб у наступному складі не було наголошеного у чи і: лопух - лопухи́, кожух - кожуши́на, ростуть - росте́.
Після г, к, х перед складом з а пишемо (й вимовляємо) а: гаразд, гарячий, гарячка, качан, хазяїн.
Пишеться (й вимовляється) о в словах: богатир (силач, велетень), борсук, комин, комірка, коровай, кропива.
Буква о пишеться у словах: богатир (велетень, силач), комиш, борсук, коровай, кропива, крохмаль, монастир, отаман, поганий, погон, слов'яни, пором, солдат, козак.
У кількох дієслівних коренях голосний о перед наступним складом із суфіксом -а- або -ува- чергується з а: ломити - ламати, скочити - скакати, кроїти - краяти, гонити - ганяти.
У дієслівному суфіксі -увати в ненаголошеній позиції вимовляємо й пишемо у, під наголосом у цьому суфіксі з’являється о: купувати - купо́ваний, сфотографувати - сфотографо́ваний.
Завжди вимовляється і пишеться у в прикметниковому суфіксі -уват(ий): білуватий, теплуватий.
Завжди вимовляється і пишеться у в дієслівному суфіксі -увати: торгувати, зимувати. купувати.
Буква у пишеться в словах: ворушити, яблуня, яблуко, парубок, будяк, пурхати, мармур.