Відмінювання займенників

Займенники відмінюються по-різному:
- займенники наш, ваш, всякий, кожний, інший, сам, самий, такий, який, котрий відмінюються, як прикметники твердої групи: наш, нашого, нашому...; наша, нашої, нашою... ; наші, наших, нашим...;
- займенник їхній — як прикметники м’якої групи: їхній, їхнього, їхньому, їхнім... (див. Відмінювання прикметників);
- займенники скільки і стільки відмінюються як числівник два (див. Відмінювання числівників).

Інші займенники відмінюються майже кожен по-своєму.

Останні за правописними особливостями можна розбити на три групи:
1) я, ти, ми, ви, себе;
2) він, вона, воно, вони;
3) мій, твій, свій, чий, той, цей, весь, хто, що.

1. Особові займенники я, ти, ми, ви і зворотний себе відмінюються так:

2. Особливістю відмінювання особових займенників він, вона, воно, вони є поява в них після прийменників та в орудному відмінку початкового звука [н]:

Особовий займенник середнього роду воно має такі самі відмінкові форми, як і він.

3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому (й середньому) роді, і менше — в жіночому та в множині:

Ці займенники в середньому роді (моє, чиє, те, це, все) мають такі самі відмінкові форми, як і в чоловічому (за винятком називного й знахідного відмінків, де виступає однакове закінчення).

Про написання займенників через дефіс (будь-хто, що-небудь, хтозна-який) та разом (абиякий, дехто, щось) див. Правопис часток.